Сідаючи у вагон залізничного потягу або спостерігаючи за його проходженням, ми впевнені у цілковитій своїй безпеці. Залізниця здійснює перевезення не лише пасажирів, але й різного роду вантажів, у тому числі й небезпечних, вкрай необхідних для функціонування народного господарства країни. Це, перш за все, - скраплений газ, пально-мастильні матеріали, хімічні речовини та інше. Встановлені правіша при здійсненні перевезень останніх виключають можливість їх шкідливої дії на людей, навколишнє середовище.

Проте, через злочинні дії несвідомої частини населення, яка бажає легкої наживи, ставиться під загрозу найцінніше - людське життя.

Також, факти несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту, а саме: крадіжки деталей верхньої будови колії, деталей вагонів, засобів сигналізації та зв'язку, електропостачання, пошкодження скла вагонів, продовжують мати місце та негативно впливають на роботу залізниці.

Умисне створення умов, які є загрозою для життя людей - злочин. Просимо всіх громадян усвідомити важливість цієї проблеми, не залишатися осторонь, а при виявленні правопорушників, фактів крадіжок на залізниці негайно повідомляти правоохоронні органи.

Слід пам’ятати, що винні у скоєнні злочинів на залізниці несуть відповідальність у кримінальному порядку згідно зі ст. 277 Кримінального Кодексу України "Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів", відповідно до якої, винні, які спричинили потерпілому середньої важкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років. Якщо вказані діяння спричинили загибель людей - винні караються позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.

Не меншу загрозу для нормальної роботи залізничного транспорту, попередження аварій та тяжких її наслідків становить обмеження видимості у напрямку руху поїздів. Окрім погодних умов, часу доби існує ще один її ворог - задимленість територій від пожеж, ймовірність виникнення яких у літній період різко зростає. Кинутий недопалок, спалювання сухої трави, пожнивних залишків,  інші необачні дії при поводжені з вогнем можуть викликати масові пожежі та обмежити видимість на значній території, утому числі - на залізниці. Навіть при своєчасному виявленні перешкоди неможливо миттєво зупинити заліз­ничний потяг вагою у кілька тисяч тонн, оскільки його зупиночний шлях становить до 1000 метрів. В умовах обмеженої видимості шансів уникнути зіткнення потягів з перешкодою стає значно менше. Звертаємося до всіх сільгоспвиробників, землекористувачів, мешканців району, його гостей з проханням суворо дотримуватися та навчити дітей основних правил пожежної безпеки, особливо у літній період, не вчиняти дій, які можуть призвести до масових пожеж, ускладнюють рух транспорту.

Кожен повинен усвідомити - відсутність перешкод для нормальної роботи залізниці - запорука нашої безпеки, добробуту та благополуччя. Пам'ятайте, щонайцінніше, що ми маємо - життя. Бережіть його!

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

ТА ТОРГІВЛІ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

 

До Держпідприємництва звернулася Європейська Бізнес Асоціація з проханням врегулювати проблему маркування харчових продуктів, що містять іграшку, з якою зіткнулася компанія-член Асоціації ТОВ «Ферреро Україна»

Держпідприємництво зі своєї сторони ініціювало проведення робочої зустрічі з представниками ТОВ «Ферреро Україна», Мінекономрозвитку, Держспоживінспекції, Європейської Бізнес Асоціації.

«Держпідприємництво у вирішенні даного питання виступає у ролі посередника. Ми маємо з’ясувати юридичну обґрунтованість дій обох сторін – державного органу та суб’єкта господарювання», – вніс ясність Перший заступник Голови Держпідприємництва Олександр Потімков.

Обговорюючи шляхи врегулювання вищезазначеного питання, Держпідприємництвом було встановлено, що сама проблема полягає не у маркуванні харчових продуктів, що містять іграшку, а у відсутності в «Ферреро Україна» необхідної документації, яка б підтверджувала безпечність «Кіндер Джой» на території України.

Звичайно, «Кіндер Джой» має знак якості «СЕ», який засвідчує безпечність для здоров’я та те, що продукт пройшов процедуру оцінки відповідності європейським директивам. Проте для підтвердження безпечності в Україні даний продукт повинен пройти оцінку відповідності згідно з вимогами українського законодавства.

У зв’язку з цим, Держспоживінспекцією за результатами позапланової перевірки було видане рішення про обмеження та тимчасову заборону реалізації продукту «Кіндер Джой» на українському ринку, зважаючи на невідповідність продукції вимогам українського законодавства, зокрема, положенням Технічного регламенту про маркування харчових продуктів.

Дії Держспоживінспекції у Держпідприємництві вважать правомірними та такими, що не суперечать українському законодавству.

«Ферреро Україна» цінує свою репутацію чесного та добропорядного імпортера кондитерських виробів та з лютого 2014 року ТОВ «Ферреро Україна» призупинило продаж продукції.

Варто зазначити, що «Кіндер Джой» імпортується в Україну з 2003 року, тобто понад 10 років. Протягом усього періоду діяльності «Ферреро Україна» претензій з боку контролюючих органів до цього продукту не виникало.

На сьогодні «Ферреро Україна» вже має відповідний пакет документів, які підтверджують безпечність продукту «Кіндер Джой» в Україні. Тому, на думку Держпідприємництва, компанія повинна звернутися до Держспоживінспекції із заявою на проведення перевірки.

Держпідприємництво зі своєї сторони буде супроводжувати зазначене питання з метою уникнення бюрократичних перепон.

«Вирішення подібних проблемних питань таким чином, як на сьогоднішній нараді, є прикладом конструктивного діалогу між владою та бізнесом без звернення до суду»,– підсумував Олександр Потімков.

Прес-служба Держпідприємництва України

Більше інформації Ви можете отримати на офіційному сайті Держпідприємництва http://www.dkrp.gov.ua

Запрошуємо Вас приєднатися до нашої сторінки на Facebook Держпідприємництво

 

Держпідприємництво звернулося до Мінекономрозвитку з проханням врегулювати дану ситуацію

На підставі звернень підприємців Держпідприємництво запропонувало Мінекономрозвитку внести зміни до ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.6:2004 та наказу від 04.11.2013 № 1299 «Про затвердження інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги з проведення державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них» в частині:

- скасування необхідності подання суб’єктом звернення будь-яких додаткових документів, крім заяви про реєстрацію та самих технічних умов (змін до технічних умов);

- скасування необхідності проходження погоджувальних процедур технічних умов (змін до технічних умов) у центрах стандартизації, метрології та сертифікації (ДП «Укрметртестстандарт») або інших державних підприємствах;

- встановлення повідомного (декларативного) принципу державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них в Мінекономрозвитку України – присвоєння канцелярією міністерства вхідного номеру реєстрації технічних умов буде вважатися фактом їх державної реєстрації.

З рішенням Держпідприємництва можна ознайомитися за посиланням: http://www.dkrp.gov.ua/info/3220.

Прес-служба Держпідприємництва України

 

Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ), які виробляють та використовують теплову енергію для власних цілей (опалення та гаряче водопостачання виключно для членів ОСББ), не повинні отримувати ліцензії на господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування та постачання теплової енергії.

Разом з цим, договорів між ОСББ, як юридичною особою, та мешканцями будинку, як учасниками цієї ж юридичної особи, про умови надання послуг з центрального опалення та підігріву холодної води укладати не потрібно.

При цьому, порядок забезпечення опалення та підігріву холодної води може регулюватися на рівні статуту ОСББ.

Текст листа http://www.dkrp.gov.ua/info/3218.htm

Прес-служба Держпідприємництва України

 

До Держпідприємництва надходять численні звернення суб’єктів господарювання, які висловлюють стурбованість з приводу внесення нардепами змін до аграрного законодавства

Законопроектом (реєстр. № 3882) передбачається внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до яких:

- звужується перелік сільгосптоваровиробників, які можуть здійснювати експорт зерна (таке право надається виключно сільськогосподарським товаровиробникам та афілійованим із ними особами, а також Державному агенту із забезпечення експорту та імпорту зерна і продуктів його переробки);

- при експорті сільгосптоваровиробникам надаються преференції на право першочергового митного контролю певної с/г продукції.

На думку Держпідприємництва, зазначене, безумовно, обмежить коло можливих експортерів зерна, тим самим, штучно посиливши і без того надмірний регуляторний вплив держави на зерновий ринок.

Крім того, зважаючи на те, що більшість суб’єктів ЗЕД з експорту зерна є підприємствами з іноземними інвестиціями, прийняття проекту Закону порушить прийнятті Україною як міжнародні багатосторонні, так і двосторонні зобов’язання щодо захисту іноземних інвестицій.

У зв’язку цим, Держпідприємництво звернулося листами до Кабміну, Голови Комітету ВРУ з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин з проханням рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначений законопроект.

Прес-служба Держпідприємництва України

 

Інформація щодо дотримання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності

Почала спостерігатися позитивна тенденція щодо дотримання органами виконавчої влади принципу передбачуваності регуляторної діяльності, як на етапі затвердження та оприлюднення планів з підготовки проектів регуляторних актів, так і на етапі підготовки проектів регуляторних актів. Серед іншого «передбачуваність» означає, що регуляторна діяльність відповідає планам з  підготовки проектів  регуляторних  актів,  що  в свою чергу дозволяє  суб'єктам  господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Планування регуляторної діяльності з підготовки проектів регуляторних актів у 2013 році здійснено 39-ма центральними органами виконавчої влади (у 2012 році аналогічна робота провадилась 28-ма центральними органами виконавчої влади)  та органами виконавчої влади всіх регіонів України (у 2012 – 26 регіонів - за винятком  Івано-Франківської області).

Кількість проектів регуляторних актів, запланованих центральними та місцевими органами виконавчої влади до розробки у 2014 році, становить 906 проектів регуляторних актів (з них 696 - центральні органи виконавчої влади, 210 -  місцеві органи виконавчої влади).

Системна робота Держпідприємництва щодо недопущення прийняття актів, розроблених з порушенням принципів державної регуляторної політики, у тому числі і принципу передбачуваності, мала свої позитивні наслідки.

Завдяки своєчасному інформуванні бізнес-спільнот про розробку проектів регуляторних актів у 2013 році суттєво зросла кількість проектів, щодо яких були висловленні зауваження та пропозиції зацікавлених учасників регуляторного процесу.

Так, у 2013 році майже до кожного третього поданого на погодження проекту регуляторного акта суб’єктами господарювання надавались зауваження та пропозиції (у попередні роки питома вага таких проектів не перевищувала 15%).

До Держпідприємництва протягом 2013 року надійшло близько 550 звернень від суб’єктів господарювання, їх об’єднань, громадських організацій, фізичних осіб щодо оприлюднених центральними органами виконавчої влади проектів регуляторних актів. Переважна більшість слушних зауважень та пропозицій були враховані регуляторними органами – розробниками при доопрацюванні відповідних проектів регуляторних актів.

Повністю ознайомитися із інформацією про здійснення органами виконавчої влади державної регуляторної політики у 2013 році можна за посиланням http://www.dkrp.gov.ua/info/3231

Прес-служба Держпідприємництва України

 

У відомстві обговорили проблемні питання щодо діяльності аудиторів та аудиторських фірм

Нещодавно в Держпідприємництві відбулася робоча нарада з проблемних питань, пов’язаних з виконанням аудиторами вимог:

- Порядку ведення реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.02.2013 № 640;

- Порядку ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.10.2012 № 1519.

У нараді взяли участь представники Держпідприємництва, Антимонопольного комітету України, Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, Міжрегіональної аудиторської фірми «Експертиза».

Встановлення Нацкомфінпослуг та НКЦПФР вимог щодо навчання аудиторів створює додаткове навантаження для аудиторських фірм та обмежує права аудиторських фірм на здійснення обов’язкового аудиту.

Учасники наради зазначили, що визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, затвердженою АПУ.

Крім того, АПУ ще з 2002 року запроваджено вимогу щодо щорічного удосконалення професійних знань аудиторами України.

За результатами наради учасники одностайно наголосили на необхідності термінового внесення змін до законодавства з метою скасування додаткових кваліфікаційних вимог до аудиторів та необхідності проведення їх навчання в навчальних центрах, визначених Нацкомфінпослуг та НКЦПФР.

Прес-служба Держпідприємництва України

 

Задоволення потреб малого та середнього бізнесу у вигідних кредитно-фінансових ресурсах та спрощення доступу малого і середнього підприємництва (далі – МСП) до таких ресурсів є вкрай важливим аспектом діяльності держави, спрямованої на розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва.

Окрім існуючих ефективних механізмів кредитування МСП постає потреба в пошуку та впровадженні нових можливостей для зазначених суб’єктів підприємництва.

Цікавим в цьому аспекті є досвід Японії, де для МСП запроваджено систему кредитного гарантування та страхування, яка істотно зменшує ризики комерційних банків при наданні кредитних коштів суб’єктам малого та середнього підприємництва, є дієвим інструментом, що спрощує доступ МСП до фінансово-кредитних ресурсів.

На даний час Держпідприємництвом України опрацьовуються питання можливості впровадження в Україні системи кредитного гарантування та кредитного страхування для малого і середнього підприємництва, яка може стати додатковим джерелом надходження капіталу в економіку України.

Прес-служба Держпідприємництва України

 

Відомство не підтримало запропонований МОЗом механізм контролю якості медичних імунобіологічних препаратів

На сьогодні в Україні жодним законом не передбачено необхідності подання суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування медичних імунобіологічних препаратів (далі – МІБП), зокрема, таких документів:

- митної декларації (для імпортованих МІБП);

- копії рахунку-фактури (інвойсу);

- заяви про видачу висновку про відповідність МІБП показникам якості.

Однак МОЗ України розробило проект наказу «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за якістю медичних імунобіологічних препаратів», яким передбачається зобов’язати підприємців подавати вказані документи.

У Держпідприємництві вважають, що таке нововведення створює додаткове навантаження на аптечні установи, які реалізують МІБП, тому з проекту доцільно виключити такі норми.

Крім того, запропонований розробником механізм контролю якості МІБП не дозволяє чітко розмежувати:

1) контроль якості в рамках державного нагляду (контролю);

2) контроль якості під час реєстрації лікарських засобів.

На думку відомства, у першому випадку контроль якості повинен здійснюватися шляхом:

- визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, періодичність проведення планових перевірок та уніфікованих форм актів перевірки з вичерпним переліком питань;

- або внесення відповідних змін та доповнень до діючих нормативно-правових актів.

У другому випадку норми проекту наказу щодо відбору зразків продукції необхідно привести у відповідність до вимог статей 13 – 16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, проект наказу потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням вказаних зауважень Держпідприємництва.

         Прес-служба Держпідприємництва України

 

Більше інформації Ви можете отримати на офіційному сайті Держпідприємництва http://www.dkrp.gov.ua

Запрошуємо Вас приєднатися до нашої сторінки на Facebook Держпідприємництво