Гендерна рівність – складова загального принципу рівності як основи демократичного устрою держави і суспільства. Принцип рівності виключає дискримінацію за будь-якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, релігії, соціального статусу.

За довгі часи людського суспільства роль жінки в ньому не завжди була однаковою. Від безправних створінь жінка дійшла до повноправного члена суспільства. Ця дорога була надто тернистою, тому у жіночому характері викарбувалися такі риси як  витривалість,  практичність, вміння переносити стреси. Водночас притаманні жінці м’якість, доброта, ніжність, нікуди не поділися.

Існує поняття, що жінки - слабка стать, і це вірно щодо фізичної сили. Сила духу особливо важлива для жінки - керівника, вона повинна приймати важливі управлінські рішення.  Безумовно, багато професій набагато краще "даються" їм в силу їх психофізіологічних якостей.

Одним із надбань ХХ століття стало встановлення рівності між чоловіками та жінками. Жінка стала більш публічною особою, почала  виконувати роботу, яку раніше виконували тільки чоловіки. Крім соціальних та економічних професій жінка стала проявляти себе і у політиці. Хоча досягнення рівності прав між чоловіком і жінкою не гарантує стовідсоткової їх реалізації. Останнім часом прослідковується тенденція до збільшення кількості жінок у політиці. На рівні органів місцевого самоврядування жінка-депутат не новина. Наприклад у Чкаловській сільській раді із 16 депутатів – 11 - це жінки, що становить 68% від загальної кількості осіб. В апараті управління сільської ради із 7 працівників 6-ро жінки, чоловік займає лише одну посаду – сільського голови. Жінки - депутатки приймають активну участь у діяльності ради, очолюючи дві постійні комісії. Більшість об’єктів соціально-культурної сфери села Чкалове (школа, дитячий садок, Будинок культури, аптека, пошта) очолюють теж жінки, які вміло здійснюють керівництво підпорядкованими об’єктами, досягають значних успіхів на своєму поприщі.

         Жінка-політик в розвинених країнах - явище звичне і не викликає здивування в  суспільстві. Швидше за все викликає повагу той факт, що на цій ниві жінки виявляють незвичайні здібності і ділові якості.

Сучасне українське суспільство має багато нестерпно болючих проблем,  більшість з яких пов'язана з незахищеними верствами суспільства: жінками, дітьми, людьми похилого  віку. Тому доводити необхідність приходу жінки в  політику не потрібно.

Сьогодення у політиці відзначається застосуванням агресивних методів конкуренції, тому жінка-політик - скоріше необхідність. Їм притаманно вирішувати питання із використанням не жорсткості, а м’якості свого характеру. Жінки, на відміну від чоловіків, більш моральні, мудрі, відповідальні, схильні домовлятися, звертають увагу на соціальні проблеми. Рівноправне становище жінки в суспільстві суттєво змінює традиційні уявлення про такі риси, як мужність та жіночність. Їй тепер притаманні такі зразки поведінки, які раніше закріплювалися за чоловіками, наприклад, навички і здатність приймати рішення, відстоювати свою думку, незалежність.

Психологи віддають перевагу керівникам-жінкам, обгрунтовуючи це тим , що:

§       з жінок виходять найкращі керівники, тому - що вони вміють думати відразу про декілька справ і одночасно складати плани на майбутнє, тоді як чоловіки здатні концентруватися на одному питанні, вважаючи за краще вирішувати його послідовно;

§       жінки за своєю природою більш організовані і здатні діяти ефективно, тому що вони матері. Брати на себе відповідальність - це в природі жінки;

§       жінки більш цілеспрямовані і послідовні ніж чоловіки, краще помічають, аналізують і враховують нюанси в роботі;

§       жінки більш комунікабельні, краще використовують можливості вирішувати питання зворотного зв'язку, краще виконують організаційні та планові функції, швидше пристосовуються до зміни умов, чіткіше здійснюють керівництво трудовим колективом, рахуючись з підлеглими, сприяючи цим підвищенню продуктивності праці.

Прикладом того як жінка може вправно вирішувати питання на державному рівні є  представниці «слабкої» статі світового політичного рівня: королева Великобританії, Канцлер Німеччини, держсекретар США, міністри та народні депутатки  Верховної Ради України.

Політика стає більш поширеною професією і розповсюдженим видом діяльності, до якого залучається все більше людей.  Звісно, що жінки вибирають політичну діяльність, оскільки мають необхідну освіту, знання, амбіції, бажання реалізувати свої можливості на важкій політичній ниві.

Таким чином, жінки у владі та політиці не виклик, а необхідність, тому що вони об’єктивно виступають каталізатором змін.  Розвиток партнерства між жінкою та чоловіком в політиці - це джерело більш повної, представницької демократії, створення сучасного європейського суспільства.

Активістка ГО «Довгий під» с. Чкалове

Бабич І.Г.