Наш гість із далеких горизонтів став просто народним улюбленцем у веселівському районі вдаривши по струнах гітари.

Марко справжній романтик, пише власні пісні про життєві поді і виконує  їх самостійно. Має свій рок-гурт у вузьких колах. Поміж доволі насиченим графіком ми знайшли кілька хвилин, щоб більше дізнатися про нашого волонтера.

Марко, розкажи звідки ти приїхав і про свою країну.

Я приїхав із Італії, а точніше з острова Сицилії, найбільшого регіону в країні. У Сіцілії є свій парламент, він являється автономним. Сіцілійська мова відрізняється від італійської.

Сіцілія відрізняється своєю культурою та архітектурою від інших регіонів держави. На ньому розташоване моє рідне місто Палермо. Це дуже сонячне місто. Найнища температура яка буває у зимовий період + 5 С.

Як всім відомо Італія має форму чобітка (сміється).

Італія багата дуже своєю історією, відомими людьми, такими як Галілео Галілей, мистецтвом. Проте на мою думку італійці  до кінця не усвідомлюють та недооцінюють свою спадщину.

Ти вже у шкільному віці мислив по-дорослому, і сам вирішував що тобі необхідно.

Так, у початковій школі, через те що навчання, на мою думку, було трохи не таке, то я більше полюбляв навчатися по власній програмі. Проте через це мав проблеми із учителями.

У мене вдома книги  по історії були більш новими, що давало вищий рівень. А вчителі вимагали залишатися на низькому рівні.

Як було з вибором професії?

Я вибрав маркетинг і комунікації, це була нова спеціальність яка відкрилася того року. Проте обставини склалися так, що провчившись 1 рік я покинув навчання. Але згодом все налагодилося і  я віднайшов себе.

У тебе велика сім'я?

У мене є батько Росаріо, проте уже 9 років, як живе окремо, мати Джусі, і старший брат Віфнченсо, та племінниця Софія. Ще я дуже сумую за моїм домашнім улюбленцем на ім’я Чарлі.

Відомо що, уже чотири роки твоє серце заняте, поділися, як відбулася перша зустріч з твоєю коханою?

О, так проте знайомі ми, ще довше (сміється). Ми навчалися разом у школі , але не були близькі.

 4 роки тому, ми зустрілися на концерті, я упізнав Джорджию зі школи, а от вона мене ні.

Я подорожую і займаюся волонтерською діяльністю не перший рік. Проте в Україні я вперше. Подорож до України для мене з Джордиєю має велике значення, це спроба пожити разом.

Твої враження про Україну.

Україна це щось нове, по відчуттях, тут я себе відчуваю як удома, бо люди похожі на сіцілійців, такі ж привітні та щирі. Мені повірте є з чим порівнювати, адже подорожую вже 6 років, і бачив багато, що раджу і українцям.

Мені дуже сподобався Київ, що в ньому, такому великому місті є зелені місця, парки, сквери, бо у моєму місці на жаль такого нема.

А в Чкаловім взагалі дуже добре, мені подобається ближче бути до природи. Адже основа життя – природа.

І дуже здорово, що людям з різних країн ось так разом проживати, працювати і що  місцева молодь долучається.

Тут я навчився сміятися над дрібницями. Перебування у селі породжує у мені нові духовні можливості.

 Ти добре граєш на гітарі та душевно виконуєш пісні, і є учасником власного рок гурту.  Як зародилося твоє хобі - любов до музики?

О, музика з дитячих років цікавила мене, проте до 14 років, я не грав на жодному інструменті.

По батьковій лінії всі грали на акордеоні. Я просто закоханий в акордеон. Це традиція це емоції, і дуже важливо, щоб навики ішли з покоління в покоління.

Проте мій батько не захотів продовжувати родинну традицію. Мій дядько грає на контрабасі і є керівником у селі, де навчає цьому мистецтву.

 Кілька слів для читачів.

sono grato a questo paese per tutto       Я вдячний цій країні за все,

quello che mi dara e spero di poter        що вона дає, і я сподіваюся

dare in cambio il meglio                         що зможу дати натомість кращого

Я дуже вдячний цій країні за все, і сподіваюся дати взамін не менш.

Я на цілий рік приїхав до України. Працювати планую у Києві, і можливо іще раз приїду до Чкалового.

Рекомендую молодим людям подорожувати відкривати для себе все нове,  здобувати нові відчуття, враження.  

Розмовляла

Валентина Карангіна ресурсний центр громад